Найкращі баскетболісти в світі

НБА протягом багатьох років утримує звання найсильнішої баскетбольної ліги в світі. Сюди прагнуть потрапити гравці з усієї планети, щоб дізнатися свій справжній рівень. Ми склали рейтинг кращих баскетболістів в світі, заснований на підсумки минулого сезону в НБА. Тут немає Леброна Джеймса і Стефена Каррі, зате є «Грік Фрік», самий оборонний гравець року та конкурент Майкла Джордана за рекордними тріпл-дабл.

10. Руді Гобер

Французький центровий «Юти Джаз» провів кращий сезон в кар’єрі. Гобер оновив особисті рекорди за очками (було – 14, стало – 15,9), підборів (було – 12,8, стало – 12,9) і передачам (було – 1,5 стало – 2) в середньому за один матч, а також став лідером Асоціації по відсотку реалізованих кидків (66,9%).

За підсумками сезону Гобер другий рік поспіль увійшов в Першу збірну всіх зірок захисту і знову став володарем нагороди «Оборонний гравець року». Француз також вперше потрапив в Третю збірну всіх зірок НБА.

    Перша, друга, третя збірні всіх зірок НБА – символічні команди, складені з кращих гравців Національної баскетбольної асоціації за підсумками регулярного сезону. Три п’ятірки визначаються голосуванням спортивних журналістів і коментаторів в США і Канаді.

Подвиги Гобера на своїй половині майданчика не допомогли «Юті» успішно виступити в плей-офф. «Джазмени» поступилися вже в першому раунді «Х’юстону».

9. Расселл Вестбрук

Уестбрук став лідером Асоціації по тріпл-дабл: 34 в 73 проведених матчах. Така продуктивність дозволила Расселлу втретє в кар’єрі підкорити унікальне досягнення – тріпл-дабл в середньому за гру (23 очка – 11,1 підбору – 10,7 передачі).

Незважаючи на статистичні подвиги розігруючого, «Оклахома» знову вилетіла в першому раунді плей-офф, поступившись «Портленду». У міжсезоння Уестбрук був обміняний в «Х’юстон».

8. Д’Анджело Расселл

Атакуючий захисник Д’Анджело Расселл в минулому сезоні вперше був запрошений на Матч всіх зірок. У минулому сезоні Д’Анджело показав значний прогрес: заробив кращі статистичні показники за кар’єру і став основним гравцем команди. Расселл приходив з «Лейкерс» в статусі талановитого, але невпевненого в собі молодого розігруючого. За два роки в «Брукліні» він став лідером команди і вперше з сезону 2014/15 вивів «Нетс» в плей-офф.

По завершенні чемпіонату Д’Анджело удостоївся номінації на нагороду «Самий прогресуючий гравець», однак поступився майбутньому чемпіону НБА у складі «Торонто» Паскалю Сіакаму. Успішний сезон не переконав босів «Брукліна» залишити Расселла в команді, і захисник був обміняний на травмованого Кевіна Дюранта в «Голден Стейт».

7. Даміан Лиллард

Лиллард став «заручником» місця, в якому базується «Трейл Блейзерс». Портленд – це маленький по мірках США місто, розташоване на холодному північному заході країни. Тому зірки НБА навіть не розглядають «Блейзерс» для продовження кар’єри, вважаючи за краще багатий Нью-Йорк або сонячної Каліфорнії. При цьому, щоб бути конкурентною командою в Західній конференції, потрібно показувати феноменальний баскетбол. Цим і займається Лиллард.

У минулому чемпіонаті Даміан вперше з сезону 1999/2000 вивів «Портленд» у фінал конференції. Минулий рік став найрезультативнішим у кар’єрі захисника. Він встановив особисті рекорди за загальною кількістю набраних очок в регулярному сезоні і плей-офф і цілком заслужено увійшов у Другу збірну всіх зірок НБА. Не дивно, що керівництво «Блейзерс» без тіні сумнівів виписало своєму лідерові величезний контракт на 196 млн доларів.

6. Пол Джордж

За підсумками сезону 2018/19 форвард претендував відразу на дві нагороди: «Найцінніший гравець» і «Оборонний гравець року». Але Пол не отримав ні одну з них. Причина – виліт «Оклахоми» в першому раунді від «Портленда», веденого Ліллардом.

Джордж вище Лілларда в нашому рейтингу завдяки кращим особистим показниками. Форвард став лідером НБА за перехопленнями (2,2 в середньому за гру) і другим в Асоціації за кількістю набраних в регулярному сезоні очок (2159).

5. Нікола Йокич

Сербський центровий став одним з головних відкриттів минулого сезону. Йокич протягом усього регулярного чемпіонату показував вражаючі цифри: в середньому за матч він набирав 20,1 очка – 10,8 підбору – 7,3 результативної передачі. У 80 іграх регулярного чемпіонату Нікола оформив 12 тріпл-дабл і зрівнявся за їх кількістю за кар’єру з легендарними Майклом Джорданом і Джоном Хавлічек (28).

Йокич продовжив домінувати на паркеті і в плей-офф, збираючи в матчах на виліт ще значнішу лінійку: 25,1 очка – 13 підбирань – 8,4 передачі в середньому за гру. Його «Денвер» поступився «Портленду» лише в 7 матчі півфіналу Західної конференції. За підсумками сезону Нікола вперше в кар’єрі був включений в Першу збірну всіх зірок НБА.

4. Кевін Дюрант

Один з головних показників величі гравця – його здатність перетворюватися в іграх на виліт. Дюрант провів сезон 2018/19 на високому, але не видатного рівні. Кевін жодного разу не був названий гравцем місяця і навіть гравцем тижня Західної конференції, при цьому він стабільно відвантажував в кільце суперників більше 25 очок.

Дюрант два роки поспіль приводив «Голден Стейт» до чемпіонського титулу і був готовий зробити це знову, але завадила травма. У 5 матчі фіналу проти «Торонто» Кевін порвав ахіллове сухожилля. До цього моменту він в 12 іграх плей-офф доводив свій статус елітного снайпера, набираючи в середньому за гру 32,3 очка (кращий показник в кар’єрі).

3. Джеймс Харден

Харден став найціннішим гравцем 2018 року і був близький до цього звання в минулому сезоні. Джеймс став найрезультативнішим гравцем Асоціації, закинувши за 78 матчів феноменальні 2818 очок (36,1 в середньому за гру). Він 4 рази ставав гравцем тижня і тричі – гравцем місяця в неймовірно конкурентній Західної конференції і цілком заслужено увійшов в Першу збірну всіх зірок НБА.

У другому раунді плей-офф «Х’юстон» Хардена поступився чинним дворазовим чемпіонам Асоціації «Голден Стейт», які на той момент виступали ще в оптимальному складі (були травмовані Дюрант і Томпсон).

2. Кавай Леонард

У «Торонто» ризикнули і виміняли зоряного форварда з «Сан-Антоніо» перед початком сезону 2018/19, незважаючи на інформацію, що він страждає від травми стегна. Ризик виявився виправданим, і «Репторс» вперше в історії франшизи стали чемпіонами Асоціації, а Леонард вдруге в кар’єрі був удостоєний нагороди MVP фінальної серії.

На відміну від першого чемпіонства в складі «Сан-Антоніо», коли Кавай заслужив нагороду MVP фінальної серії багато в чому через відмінну захисту проти Леброна Джеймса, на цей раз Леонард був лідером атаки. В середньому по плей-офф 2018-2019 він набирав 30,5 очка. У рік перемоги «Сперс» цей показник становив лише 14,3 очка.

Незважаючи на успіх з «Торонто», Кавай не продовжив співпрацю з канадським клубом і переїхав в «Лос-Анджелес Кліпперс». В цьому і «принадність» Леонарда – ніколи не знаєш, чого від нього чекати. Він може бути кращим захисником, кращим форвардом, а може відмовитися від величезних грошей, кинути чемпіонську команду і поїхати в рідну Каліфорнію.

1. Янніс Адетокунбо

Янніс став MVP НБА минулого сезону. Грецький форвард став найефективнішим гравцем Асоціації, випередивши за цим показником Хардена (30,9 у Янніса проти 30,6 у Джеймса). У гонці за титул MVP Янніс домінував протягом усього чемпіонату: він 6 разів визнавався гравцем тижня і 4 рази гравцем місяця Східної конференції.

У свої 24 роки Адетокунбо хороший не тільки в атаці, але і в захисті. В середньому за матч Янніс здійснює 10,3 підбору в обороні, робить 1,5 блокшота і 1,3 перехоплення. За підсумками сезону Адетокунбо увійшов в Першу збірну всіх зірок захисту НБА, а також претендував на нагороду «Оборонний гравець року».

Поза  заліком

Леброн Джеймс

Вперше з сезону 2005/06 «Король» і його свита залишилися без плей-офф. Перебравшись з «Клівленда» в «Лейкерс» і опинившись тим самим в сильнішою Західної конференції, Леброн не зміг дотягнути «Лос-Анджелес» до ігор на виліт. Через періодично виникають травм Джеймс провів всього 55 ігор, в яких набрав 1505 очок (найнижчий результат в кар’єрі). Він жодного разу не був визнаний хоча б Гравцем тижні, а за підсумками сезону увійшов лише в Третю збірну всіх зірок НБА.

Головне, чим запам’ятався «Король» – це його шалене бажання роздобути в «Лейкерс» центрового «Нового Орлеана» Ентоні Девіса, заради якого Джеймс був готовий обміняти півкоманди. В кінцевому рахунку бажання Леброна збулося – Девіс переїхав в Лос-Анджелес.

Author: Audrey

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *